Фіксація бобовими рослинами атмосферного азоту – це запрограмований самою природою унікальний біологічний процес. Він можливий завдяки симбіотичній взаємодії бобових рослин та ризобіальних, або, як їх ще називають, бульбочкових бактерій. Азотфіксуючі бульбочки на рослинах сої, наприклад, здатні засвоювати за вегетацію до 250 кг/га азоту з повітря та перетворювати його на амонійний азот, доступний для рослин. Це забезпечує високий вихід рослинного білка з гектара без застосування дорогих та екологічно небезпечних мінеральних азотних добрив.
Ризобактерії існують лише в тих ґрунтах, де раніше вирощували бобові, однак вони менш ефективні, аніж спеціально виведені штами, що їх у високій концентрації містять ростостимулювальні бактеріальні препарати (інокулянти). Бобові рослини здатні самостійно використати лише 10–30% свого азотфіксуючого потенціалу, а за допомогою спеціально відібраних штамів бульбочкових бактерій можуть збільшити споживання біологічного азоту до 60%.
Процес нанесення, або «щеплення», насіння бобових специфічними для кожного їх виду ризобіальними бактеріями називають інокуляцією. За його допомогою можна розподілити на кожну насінину оптимальну кількість бульбочкових бактерій, які сприяють утворенню азотфіксуючих бульбочок на корінні рослини.
Що таке ризобактерія
Ризобія (Rhizobium) – це бактерія, що живе у ґрунті та взаємодіє з кореневою системою бобових, формуючи колонії у прикореневих бульбочках. Прикореневі бульбочки фіксують азот із атмосфери (повітря, яким ми дихаємо, на 79% складається саме з азоту) і передають рослині-господареві, перетворюючи його з N2→NH4 – форму, яку можуть засвоювати рослини.
Бактерії та бобові рослини вступають у симбіотичні відносини, в яких бактерії отримують від рослини цукри, натомість забезпечуючи рослину-господаря доступним азотом.
У чому полягають переваги інокуляції
-Економія на азотних добривах. Ризобактерії допомагають рослинам сої фіксувати до 250 кг атмосферного азоту, з яких 150 кгзасвоює сама рослина, а до 100 кг залишається у пожнивних рештках для наступних культур у сівозміні
– Стабільно високі врожаї з максимальним вмістом білка
- – Значне зниження забур’яненості, оскільки біологічний азот повністю споживається бобовими і не «годує» бур’яни
- – Немає забруднення ґрунтових вод азотними добривами
- – Щорічна інокуляція забезпечує сою ефективними штамами ризобактерій, які сильніші та набагато активніші, аніж природні ризобії, що мешкають у ґрунті
- – Прибавка врожаю, в середньому, до 300 кг/га порівняно з контролем.
Вибираємо продукт
Розмірковуючи над тим, який саме інокулянт обрати, фермерові варто, насамперед, звернути увагу на репутацію компанії-виробника і (в нашій країні це також важливо) на репутацію компанії-продавця (дистриб’ютора). Окрім того, слід пам’ятати, що бактеріальний препарат – це живі організми, тобто, що свіжіший препарат, то вища його ефективність. Інокулянти є ефективними лише тоді, коли в них кількість живих мікроорганізмів не менша від 105 на кожну насінину, і тільки за такого показника можливе оптимальне утворення бульбочок. Використання високоякісних інокулянтів дасть змогу додатково зібрати від 100 до 500 кг/га порівняно з неінокульованими посівами.
Раніше на ринку були доступні переважно сухі інокулянти на нестерильному носії – торфі або ґрунті. Оскільки такі носії містять безліч різноманітних мікроорганізмів і їх виробництво відбувається у нестерильних умовах, кінцевий продукт також міститиме багато не ризобіальних мікроорганізмів (бактерій і грибків). Унаслідок цього у такому інокулянті значно знижується титр ризобій на грам, і термін придатності катастрофічно зменшується. Короткий термін придатності нестерильних інокулянтів зумовлений швидкою їх контамінацією іншими бактеріями та грибками, а також забрудненням продуктами їхньої життєдіяльності. Такі речовини знижують кількість ризобактерій, і якість інокулянту різко погіршується протягом кількох годин після виготовлення.
Сьогодні в Україні є високоякісні стерильні препарати на основі торфу чи на рідкому носії з високим титром бактерій на г/мл препарату. Вони містять у своєму складі стабілізатори бактерій, які подовжують термін життєдіяльності бактерій на насінні. Завдяки цим стабілізаторам можна не лише збільшити строк придатності бактеріального препарату в упаковці, а й навіть наносити його одночасно з хімічними протруйниками. Саме такими препаратами слід обробляти насіння, бо гроші, витрачені на недорогий, відповідно неякісний, інокулянт, – як той сумнозвісний талант: марно закопані в землю. А гривня, яку правильно вклали у дорожчі високоякісні препарати, не лише повернеться, а й прибуток принесе чималий.
Наталія Гордійчук, представник компанії Becker Underwood SAS в Україні