Травмування оболонки насінини під час обробки та сівби є однією з основних причин низької схожості. Встановлено, що внаслідок пошкодження насіннєвої оболонки знижується вологість сім’ядолей і підвищується ризик ураження збудниками бактеріальних і грибкових патогенів. Пошкодивши зародок, можна уразити й радикулу (зародкову кореневу тканину), що спричинює гірший розвиток кореневої системи. Загалом, якщо насіння сої значно пошкоджено, загальна густота посівів може бути незадовільною, що потенційно знижуватиме рентабельність вирощування цієї культури.
Варто відзначити особливу небезпеку обробки великих партій насіння сої шнековими протруювачами і стрічковими транспортерами. Американські вчені досліджували вплив протруювального обладнання на схожість насіння. У ході експерименту випробовували такі системи:
- протруювачі з 5,5-метровими транспортерами з гумовими стрічками.
- протруювачі з 4,8-метровими щітковими шнеками.
- протруювачі з 4,8-метровими сталевими шнеками.
- протруювачі з 4,8-метровими шнеками із поліетиленовим покриттям.
Зразки обробленого насіння відбирали на виході з вивантажувальних рукавів кожної протруювальної системи.Потім їх тестували на схожість і порівнювали з контролем (насінням, що його не обробляли у жодній із цих систем).
У результаті досліджень встановлено, що середній показник схожості насіння після обробки на всіх перелічених вище системах був на 5,2% нижчим, аніж у контрольній партії. Було також продемонстровано значну відмінність ступеня травмування насіння в результаті обробки цими системами за швидкості потоку насіння 600 бушелів (16,33 т) на годину. Шнек із поліетиленовим покриттям виявився найменш травматичним, показник схожості насіння був найближчим до контролю. Протруювачі з щітковими і сталевими шнеками спричинили зниження схожості на 7% порівняно з контролем. Разом з тим встановлено, що пошкодження насіння можна значно зменшити, знизивши швидкість обертання шнека з 525 до 370 об/хв. Проте, навіть за таких умов система протруєння з використанням транспортера виявилась найгіршою: металева частина транспортера без гумової прокладки на приймальній частині сильно травмувала насіння.
- шнеки мають працювати на меншій швидкості й бути постійно заповнені насінням;
- на приймальній частині транспортера чи шнека має бути гумова або пластикова прокладка для пом’якшення сили удару насіння під час завантаження;
- потрібно вчасно оновлювати протруювальну техніку або окремі її частини, бо зношене обладнання сильніше травмує насіння;
- слід зменшити висоту падіння насіння під час вивантаження зі шнека/транспортера (не вище за 3 метри).
- обережно переміщувати мішки з насінням. Якщо їх кидати на твердий настил, схожість насіння може знизитися до 10%.
Під час передпосівної обробки насіння втрати можуть виникати в разі використання протруювального обладнання з неточними дозаторами й малоефективними аплікаторами. Застаріла або неточна техніка наносить рідкі препарати нерівномірно, більша частина робочого розчину потрапляє на насіння, яке надходить першим, решта, що потрапляє в аплікатор/шнек пізніше, залишається практично непротруєною. Як наслідок, близько 20–30% насіння дістає надлишок хімічного препарату, близько третини одержує розраховану кількість засобів захисту й інокулянтів, а решта залишається без належного захисту і стає відкритою мішенню для хвороб і шкідників. Передозування діючої речовини хімічних препаратів у кілька разів є дуже токсичним для насіння й негативно впливає на його схожість та енергію проростання.
Важливим технологічним чинником прибуткового вирощування сої є, звичайно, інокуляція. У попередніх статтях серії було розглянуто три типи інокулянтів, представлених на українському ринку: сухі торф’яні, з нанесенням на насіння за 24 години до сівби; рідкі з нанесенням за 24 години; рідкі, що містять у складі екстендер-стабілізатор, їх наносять за 90 днів до сівби.
Варіант 1. На твердій рівній поверхні розстеліть брезент або поліетиленову плівку й насипте насіння, розрівнявши його тонким шаром. Висипте сухий інокулянт на насіння та поволі перемішуйте лопатами, доки торф рівномірно покриє насіння.
Варіант 2. Додайте інокулянт до насіння в бункері сівалки безпосередньо перед сівбою виходячи з норм виробника. Акуратно перемішайте вручну до рівномірного покриття насіння торфом.
Варіант 3. Інокуляцію можна проводити у бетономішалках.
Препарат наносять на сухе або, за потреби, на попередньо зволожене насіння (2 мл води на 1 кг насіння). Можна проводити інокуляцію попередньо розведеним торф’яним інокулянтом: змішують препарат з водою (співвідношення вода/інокулянт 2:1) і наносять цей розчин на 100–120 кг насіння сої. Обробляйте лише стільки насіння, скільки зможете висіяти протягом дня!
Для обробки насіння сої рідкими інокулянтами використовуйте стаціонарні порційні чи мобільні шнекові протруювачі з добре відкаліброваними регуляторами потоку насіння на шнеках і дозаторами. Інокулянти відомих американських та англійських виробників сумісні з більшістю зареєстрованих в Україні пестицидів, їх можна наносити поступово (спочатку пестициди, а за 3 дні – інокулянт). У результаті проведення випробувань науково-дослідними установами виробників інокулянтів було встановлено, що за правильного застосування інокулянти сумісні з хімічними протруйниками Круїзер 350 FS, т.к.с. (тіаметоксам, 350 г/л), Максим XL, т.к.с. (флудиоксоніл, 25 г/л + металаксил-М, 10 г/л), Апрон XL, т.к.с. (металаксил-М, 350 г/л), Февер т.к.с. (протіоконазол, 300 г/л), Вітавакс 200 ФФ, т.к.с. (тирам 200 г/л + карбоксин, 200 г/л), Роял Фло, в.с.к. (тирам, 480 г/л).
Рідкі інокулянти з екстендером у складі можна наносити на насіння одночасно з вказаними пестицидами.
Якщо насіння обробляють лише інокулянтом, воду можна не додавати або додавати зовсім небагато (2–4 л/т) для кращого розподілення препарату поверхнею насіння. У такому разі об’єм розчину не повинен перевищувати 5–8 л/т. Вода має бути чиста, нехлорована!
За обробки насіння сої інокулянтами разом з пестицидами об’єм розчину становить 10 л/т. У цьому випадку дотримуйтеся такого правила:
Ніколи не додавайте до бактерій не розбавлені водою пестициди! Спочатку вода, потім – хімікати.
Перемішайте одержану робочу рідину (10 л/т насіння) повільно протягом 10–20 хв і нанесіть на насіння.
Не тримайте готовий розчин довше ніж 2 години! Не залишайте приготований розчин на наступний день!
Не інокулюйте і не зберігайте інокульоване насіння на сонці – обробляйте і зберігайте насіння у затінку чи під навісом. Якщо насіння перевозять на поле машинами, його потрібно накрити вологою тканиною, щоб захистити від потрапляння прямого сонячного проміння і пересихання.
Збільшення норм інокуляції не є шкідливим для насіння і може бути корисним на тих ґрунтах, де раніше сою не вирощували, де рівень рН нижчий за 5,5, або там, де насіння сіють у сухий та холодний ґрунт.
Вибираючи мобільні протруювачі шнекового типу, краще надати перевагу таким, що мають поліетиленове покриття або широкі шнеки, які гарантують мінімальний зазор між їхнім краєм і стінками сталевої труби, у якій вони розміщені. На таких протруювачах насіння не потраплятиме в зазор і, відповідно, не травмуватиметься. Аплікатори мають бути конусного типу з перехресним розпиленням препаратів. Для одночасного протруєння насіння та інокуляції рідким інокулянтом краще вибрати протруювач із двома бачками (один – для хімії, інший – інокулянта) та окремими системами насосів, щоб наносити розчини пестицидів і бактерій на насіння двома форсунками, не змішуючи їх. Таке обладнання поширене в Канаді й нещодавно з’явилося на ринку України.
Дотримуючись наведених рекомендацій для мінімізації травмування насіння й ефективного застосування хімічних та біологічних засобів, ви не лише забезпечите оптимальне проростання сої, а й на всі 100% захистите майбутній урожай!
Мікроорганізм, який ви купуєте, повинен бути чітко ідентифікований. Чому питання вибору штаму таке важливе. Яка концентрація є оптимальною? Як довго продукт може зберігатися? Коли і як застосовувати препарат на основі мікроорганізмів? Які властивості мікроорганізмів? Хто виробник? Навіщо додавати мікроорганізми, якщо вони і так присутні в природі? Рослини природним чином заселені мільярдами мікроорганізмів. Вивчення мікробних угруповань, […] …
